Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал

четвер, 7 листопада 2019 р.

ЦІКАВЕ до ** Дня української писемності та мови** ВІТАЄМО!

Примітно, що свято збігається з днем пам'яті преподобного Нестора Літописця, який стояв біля витоків української писемності та був першим істориком Київської Русі.

Історія української писемності та її основоположника


День писемності та мови в Україні не випадково відзначають у свято вшанування пам'яті автора "Повісті временних літ", адже саме преподобного Нестора вважають "батьком української словесності". Сенсом всього його життя була книжкова справа.
У 17 років Нестор прийшов до Києво-Печерської Лаври послушником. На початку XII століття він створив літопис, в якому охопив події, починаючи від біблійних часів і до XI століття. Його написання зайняло близько 20 років. На жаль, первісна редакція "Повісті" загублена, і до наших днів дійшли тільки перероблені її видання.  Нестор також був автором писань про житіє Бориса і Гліба, Феодосія Печерського. Помер літописець в 1114 році і був канонізований церквою в лиці Преподобного.
На сьогоднішній день ведуться дослідження походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах - значками сарматів, які мали схожість з грузинської азбукою.
У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки - кирилиця і глаголиця. При цьому дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов'янських народів, була створена на основі глаголиці і грецьких симоволів.
Глаголиця до сих пір не має аналогів. Імовірно глаголиця була придумана слов'янським просвітником Кирилом Філософом, для запису богослужебних текстів. Стародавні "Київські листки" X століття також були написані глаголицею.
Сучасна літературна українська мова з'явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається "Енеїда" І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.

День української писемності та мови: як відзначають

В даний час на День писемності та мови проводяться тематичні заходи в освітніх установах, вшановують українців, які вносять вклад у популяризацію мови, нагороджують українські видавництва. Також, починаючи з 2000 року, на національному радіо проводиться диктант для всіх бажаючих перевірити свої знання української.   
19 цікавих фактів про українську мову:
  1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 році, задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
  2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
  3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 року, де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
  4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян. І так, слов’яни – це мовна група, тобто країни, які об’єднує перш за все мова.
  5. За доведеними результатами дослідження вченого В.Кобилюха, наша мова сформувалась ще Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську
  6. Надавати усім словам зменшувально-пестливуформу – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
  7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
  8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
  9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
  10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
  11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
  12. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
  13. В кінці шістнадцятого — напочатку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
  14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
  15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. Частково вони присутні й у інших слов’янських мовах, чого не скажеш про російську.
  16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
  17. Сучасна українська мова налічуєблизько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
  18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови.Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
  19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

20 влучних цитат про мову:

  1. Мова росте елементарно, разом з душею народу. (І.Франко)
  2. Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (І.Огієнко)
  3. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилихпредкiв. (К.Ушинський)
  4. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Л.Костенко)
  5. Скільки української мовної території, стільки й української державності. (І.Заєць)
  6. Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. (Ю. Дзерович)
  7. Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації. (І.Лосєв.)
  8. Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження. (В. Овсянико-Куликовський)
  9. Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмоïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови… (М.Рильський)
  10. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.(В. Голобородько)
  11. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. (Народна мудрість)
  12. Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (М.Даукша)
  13. Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові. (Народна мудрість)
  14. Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства. (О.Пономарів)
  15. А мова – це душа народу, народ без мови – не народ. (В.Сосюра)
  16. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.)
  17. Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра)
  18. Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові. (М.Вороний)
  19. Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (О. Гончар)
  20. Мова – це глибина тисячоліть. (М. Шумило)

Немає коментарів:

Дописати коментар