Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал

субота, 19 січня 2019 р.

Про БУЛІНГ .... Хай в нашій школі та по занею від нього не постраждає ніхто з наших учнів!

Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:
*він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;   *  в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;  *   він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;   *   може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;   *він може повторюватися багато разів.
                                                                Яким буває булінг?
 Цькування може мати різні форми:
*Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
*Вербальне цькування (обзивання чи глузування).
*Булінг стосунків (relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
*Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).
*Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.
                                               Інтернет додає булінгу таких ознак:
*цілодобове втручання в особисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;
*блискавичність поширення інформації;
*можливість анонімного переслідування.
*Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер та стосунків — мають тенденцію виникати одночасно.
                                                   Чому діти булять?
     *Діти-агресори не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання над слабшою дитиною. Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вони відчувають себе сильними та «крутими».
      *Деякі діти булять, тому що самі постраждали від насильства (вдома, в спортивній секції, в іншій школі тощо). В таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання й приниження слабших за себе.
     *До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні й не можуть контролювати свій гнів. В таких випадках справа нерідко доходить до фізичного насильства.
                                            Хто стає жертвою булінгу?
       В групі ризику може опинитися будь-яка дитина, яка вирізняється із загального кола своїх однолітків. Дітей можуть цькувати за:
*зовнішній вигляд (підґрунтям для глузувань може стати занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, національність, фізичні обмеження);
*успішність або неуспішність у навчанні;
*матеріальні можливості;
*особливості характеру.
        Крім того, жертвою булінгу може стати той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.
    Варто зазначити, що сором’язливі та закриті до спілкування діти стають жертвами булінгу в 2 рази частіше.
     Всі ці риси не обов’язково, але можуть призводити до цькування (зазвичай у школі чи в соціальних мережах).
                                        До чого призводить булінг?
      Особливість цькування в тому, що він негативно впливає на всіх учасників (жертв, агресорів та спостерігачів) та має деструктивні наслідки в їхньому майбутньому житті:
* Жертви втрачають відчуття безпеки, перебувають у стані безпорадності та страху, втрачають повагу до себе та інтерес до навчання. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, може призводити до розладів харчової поведінки (анорексія, булімія) та виникнення суїцидальних думок.
*Агресори частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони, мають досвід вживання алкоголю й наркотичних речовин.
*Спостерігачі часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту, схильні до депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
                                  Як запобігати булінгу?
         Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, якщо ви стали свідком булінгу:
1. Негайно втручайтеся та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.
3. Займіть нейтральну позицію — обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.
4. Поясніть, які саме дії є булінгом і чому їх необхідно припинити.
5. Уникайте в спілкуванні слів «жертва» чи «агресор» для запобігання тавруванню й розподілу ролей
6. Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.
Щоб ніхто не зазнав БУЛІНГУ:
БУТИ    ТОЛЕРАНТНИМ  ПРОСТО:
 БУТИ  ДОБРИМ   ПРОСТО:
 БУТИ  ЗДОРОВИМ   ПРОСТО:
Хай кожний учень ЗОШ №23 матиме  такі людські  чесноти:

Немає коментарів:

Дописати коментар