Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал

Інформація для батьків

СТРУКТУРА 
2020-2021 навчального року 
 
І семестр -з 01.09.2020р. по 24.12.2020 р. 
ІІ семестр - з 11.01.2021 р. - не пізніше 1 липня 2021 року
14 жовтня - вихідний день  ;   25 грудня - вихідний день
08 березня - вихідний день ;   03, 10 травня вихідниі дні

Канікули: 
І семестр  з 05 жовтня по 11 жовтня 
                  з 16 листопада по 22 листопада      

 Зимові канікули:    з 25 грудня по 10 січня   

ІІ семестр    з 22 лютого по 28 лютого

Весняні канікули:   з 12 квітня по 18 квітня

Свято останнього дзвонка - 28.05.2021 р. 

ДПЮ:     І сем. 11 кл. (4,5,6,9,10,11,12,13 листопада)

              ІІ сем. 10 кл. (29,30 квітня 4,5,6,7,11,12 травня)
 
Режим роботи школи - п'ятиденний
Тривалість уроків :  5-11 класи - 45 хвилин
Розклад  дзвінків :
Тимчасовий  розклад  дзвінків  з 02.09 по 04.09 :
РОЗКЛАД   ЗАНЯТЬ:
Розподіл на групи
______________________________________





КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ


Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

  

З А К О Н    У К Р А Ї Н И
Про  освіту

Стаття 3. Право громадян України на освіту
     1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх
державних  навчальних  закладах  незалежно  від    статі,    раси,
національності, соціального і майнового стану, роду  та  характеру
занять, світоглядних переконань, належності до  партій,  ставлення
до релігії, віросповідання, стану здоров'я,  місця  проживання  та
інших обставин. Це право забезпечується:
     розгалуженою   мережею  навчальних  закладів,  заснованих  на
державній  та  інших  формах власності, наукових установ, закладів
післядипломної освіти;
     відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для
вибору  профілю  навчання  і  виховання  відповідно до здібностей,
інтересів громадянина;
     різними  формами  навчання  -  очною,  вечірньою,    заочною,
екстернатом, а також педагогічним патронажем.
     2. Держава  здійснює  соціальний  захист  вихованців,  учнів,
студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних  ординаторів,
аспірантів,  докторантів  та  інших  осіб  незалежно  від  форм їх
навчання  і  типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє
здобуттю освіти в домашніх умовах.
     3. Для одержання документа про освіту громадяни  мають  право
на державну атестацію.
     4.  Іноземці,  особи  без  громадянства  здобувають  освіту в
навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та
міжнародних договорів.
{  Частина  четверта  статті  3  із  змінами,  внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
     5.  Особа,  яку  визнано  біженцем  або  особою, яка потребує
додаткового  захисту,  має  рівне  з  громадянами України право на
освіту.
{  Статтю  3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 5290-VI
( 5290-17 ) від 18.09.2012 }

Стаття 22. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти
     Соціально-педагогічний   патронаж  у  системі  освіти  сприяє
взаємодії  навчальних  закладів,  сім'ї  і суспільства у вихованні
дітей,  їх  адаптації  до  умов соціального середовища, забезпечує
консультативну   допомогу   батькам,  особам,  які  їх  замінюють.
Педагогічний  патронаж  здійснюється  соціальними  педагогами. 
За своїм   статусом   соціальні  педагоги  належать  до  педагогічних
працівників.

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
     1. Виховання  в  сім'ї  є  першоосновою  розвитку  дитини  як
особистості.
     2.  На    кожного    з    батьків    покладається    однакова
відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
     3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
     постійно дбати про фізичне здоров'я,  психічний  стан  дітей,
створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
     поважати гідність дитини, виховувати  працелюбність,  почуття
доброти,   милосердя,   шанобливе  ставлення  до  державної  мови,
регіональних  мов  або мов меншин, інших мов і рідної мови, сім'ї,
старших  за віком, до народних традицій та звичаїв;
     виховувати повагу  до  національних,  історичних,  культурних
цінностей українського та інших  народів,  дбайливе  ставлення  до
історико-культурного  надбання   та    навколишнього    природного
середовища, любов до своєї країни;
      сприяти  здобуттю  дітьми  освіти  у  навчальних закладах або
забезпечувати  повноцінну  домашню освіту відповідно до вимог щодо
її змісту, рівня та обсягу;
     виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
     4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу
у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

     Стаття 60. Права батьків
     Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
     вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
     обирати  і  бути    обраними    до    органів    громадського
самоврядування навчальних закладів;
     звертатися до державних органів управління освітою  з  питань
навчання, виховання дітей;
     захищати у  відповідних  державних  органах  і  суді  законні
інтереси своїх дітей.


Кодекс України про адміністративні правопорушення
(статті 1 - 212-20)


Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  
Сімейний кодекс України


Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків
1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
{Частина четверта статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.


                                   ЗАТВЕРДЖЕНО
                                  постановою Кабінету Міністрів України
                                  від 12 квітня 2000 р. N 646


ІНСТРУКЦІЯ
з обліку дітей і підлітків шкільного віку


Документація з обліку дітей і підлітків шкільного віку

15. Учні,   які  тимчасово  не  відвідували  загальноосвітній
навчальний заклад,  подають медичну довідку чи письмове  пояснення
батьків  або  осіб,  які їх замінюють,  про причину відсутності на
уроках.
    
Довідки та пояснення  зберігаються  в  особовій  справі  учня
протягом навчального року.

Контроль за здобуттям повної загальної середньої освіти

18. Директор загальноосвітнього  навчального  закладу  вживає
заходів до реалізації права дітей і підлітків шкільного віку,  які
постійно  проживають  на  закріпленій   за   навчальним   закладом
території  обслуговування,  на здобуття повної загальної середньої
освіти, а саме:

     здійснює постійний  контроль  за  відвідуванням   навчального
закладу,   з'ясовує   причини   відсутності   на  уроках.  У  разі
відсутності учня понад 10 днів,  а також неможливості  продовження
ним  навчання  у  загальноосвітньому  навчальному  закладі складає
відповідний акт та надсилає його до відділу освіти,  який  у  свою
чергу повідомляє про це службу у справах неповнолітніх;



НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ  НАСИЛЬСТВА У СІМЇ, ЗОКРЕМА НАД ДІТЬМИ

КОНВЕНЦІЯ
про права дитини

Стаття 19
1. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
2. Такі заходи захисту, у випадку необхідності, включають ефективні процедури для розроблення соціальних програм з метою надання необхідної підтримки дитині й особам, які турбуються про неї, а також здійснення інших форм запобігання, виявлення, повідомлення, передачі на розгляд, розслідування, лікування та інших заходів у зв'язку з випадками жорстокого поводження з дитиною, зазначеними вище, а також, у випадку необхідності, для порушення початку судової процедури.


КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.


З А К О Н   У К Р А Ї Н И
Про охорону дитинства

Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства
     Кожній дитині   гарантується   право   на  свободу,  особисту
недоторканність та захист гідності.  Дисципліна і порядок у сім'ї,
навчальних  та  інших  дитячих  закладах  мають забезпечуватися на
принципах,  що  грунтуються  на  взаємоповазі,  справедливості   і
виключають приниження честі та гідності дитини.
     Держава здійснює захист дитини від:
     усіх форм   фізичного   і   психічного   насильства,  образи,
недбалого і жорстокого поводження з нею,  експлуатації,  включаючи
сексуальні зловживання,  у тому числі з боку батьків або осіб, які
їх замінюють;
     втягнення у  злочинну  діяльність,  залучення   до   вживання
алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
     залучення до    екстремістських   релігійних   психокультових
угруповань  та   течій,   використання   її   для   створення   та
розповсюдження    порнографічних   матеріалів,   примушування   до
проституції,  жебрацтва,  бродяжництва, втягнення до азартних ігор
тощо.
     Держава  через  органи  опіки  і піклування, служби у справах
дітей,  центри  соціальних  служб  для  сім'ї,  дітей  та молоді у
порядку  ( 
z0917-09 ), встановленому законодавством, надає дитині
та   особам,   які   піклуються  про  неї,  необхідну  допомогу  у
запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною,
передачі  інформації  про  ці  випадки для розгляду до відповідних
уповноважених  законом  органів  для  проведення  розслідування  і
вжиття заходів щодо припинення насильства.
{ Частина третя статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами
N  3109-III  (
3109-14 ) від 07.03.2002, N 2353-IV ( 2353-15 ) від
18.01.2005, N 5462-VI (
5462-17 ) від 16.10.2012 }
     Дитина вправі   особисто   звернутися   до  органу  опіки  та
піклування,  служби  у справах дітей, центрів соціальних служб для
сім'ї,  дітей  та  молоді, інших уповноважених органів за захистом
своїх прав, свобод і законних інтересів.

{  Частина  четверта  статті  10  із  змінами, внесеними згідно із
Законами  N  3109-III  (  3109-14  )  від  07.03.2002,  N  2353-IV
(
2353-15 ) від 18.01.2005, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
     Розголошення чи  публікація  будь-якої інформації про дитину,
що може заподіяти  їй  шкоду,  без  згоди  законного  представника
дитини забороняється.
     Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод,
жорстоке поводження,  насильство і знущання над ними  в  сім'ї  та
поза її межами (
z0099-04 ) встановлюється законодавством. 

Немає коментарів:

Дописати коментар